Ѕанк≥вська справа
| 7. —истеми Убанк-кл≥ЇнтФ | |
|
¬заЇмод≥¤ кл≥Їнт≥в з банк≥вськими системами Ѕанкомати були першою спробою банк≥в об≥йти обмеженн¤ на зд≥йсненн¤ розрахунк≥в через те, що в≥дд≥ленн¤ в≥дкрит≥ т≥льки в робоч≥ години, ≥ знизити видатки на утриманн¤ останн≥х. ѕ≥сл¤ цього зТ¤вилис¤ послуги по телефону. ѕриблизно п≥втора року тому виник новий п≥дх≥д до взаЇмод≥њ банку з кл≥Їнтом Ц багато банк≥в розпочали надавати послуги вдома за допомогою спец≥ал≥зованих систем Убанк-кл≥ЇнтФ. —початку вони надавались т≥льки закритими приватними каналами. «араз ситуац≥¤ зм≥нюЇтьс¤ у б≥к використанн¤ ≤nternet, але найб≥льш попул¤рними Ї зм≥шан≥ р≥шенн¤... ѕереваги системи ƒл¤ кл≥Їнта банку п≥дключенн¤ до системи Убанк-кл≥ЇнтФ зм≥нюЇ весь стиль його взаЇмов≥дносин з цим ф≥нансовим ≥нститутом. ¬изначимо њњ основн≥ переваги перед традиц≥йними засобами обслуговуванн¤... “елекомун≥кац≥йн≥ засоби ≤снуЇ безл≥ч систем телекомун≥кац≥њ, придатних дл¤ використанн¤ в систем≥ Убанк-кл≥ЇнтФ. ƒл¤ взаЇмод≥њ в режим≥ on-l≥ne можуть застосовуватис¤ BBS, WWW ≥ ц≥лий р¤д систем електронноњ пошти. ѕроте у кожноњ з них Ї своњ недол≥ки та обмеженн¤, що ускладнюють њх використанн¤. ѕитанн¤ вибору режиму роботи системи теж непросте. —истеми, що працюють у режим≥ on-l≥ne, зручн≥ при орган≥зац≥њ розпод≥леного доступу до ≥нформац≥њ. јле, за в≥дсутност≥ над≥йних ≥ вид≥лених канал≥в звТ¤зку (що, на жаль, характерно дл¤ нашоњ крањни), накладн≥ витрати на п≥дтримку д≥Їздатност≥ розпод≥леноњ системи зростають наст≥льки, що њх використанн¤ стаЇ недоц≥льним. р≥м того, важливим Ї те, що дл¤ експлуатац≥њ on-l≥ne системи вимагаЇтьс¤ в 5-10 раз б≥льше ф≥зичних чи в≥ртуальних канал≥в, н≥ж у off-l≥ne системах. ѕри цьому необх≥дно, щоб њх пропускна можлив≥сть була вище, н≥ж у випадку використанн¤ off-l≥ne систем... “ипова система ” банк≥вськ≥й справ≥ одна ≥з найб≥льших частин накладних витрат належить оплат≥ прац≥ банк≥вських службовц≥в та обробц≥ плат≥жних, розрахункових документ≥в. Ќайб≥льш витратн≥ операц≥њ Ц робота з Удр≥бнимиФ кл≥Їнтами щодо касового гот≥вкового та чекового обслуговуванн¤. “ому зрозум≥ло, чому першою сферою використанн¤ засоб≥в автоматизац≥њ та компТютерних систем стали саме ц≥ банк≥вськ≥ операц≥њ ≥, зокрема, системи Убанк-кл≥ЇнтФ. ѕри реал≥зац≥њ систем банк-кл≥Їнт враховуЇтьс¤: пор¤док веденн¤ банк≥вського контролю, бухгалтерськоњ зв≥тност≥, документооб≥гу, операц≥йноњ роботи, ¤кий визначаЇтьс¤ ≥нструкц≥¤ми Ќац≥онального банку ”крањни та конкретним комерц≥йним банком... Ѕанкомати ¬икористанн¤ банкомат≥в Automat≥c Teller Mach≥ne (ATM) стало першою спробою банк≥в надати кл≥Їнту можлив≥сть роботи ≥з своњм рахунком у будь-¤кий зручний дл¤ нього час ≥ практично з будь-¤кого м≥сц¤. «араз активно розвиваютьс¤ системи Убанк-кл≥ЇнтФ, але дл¤ приватних ос≥б банкомати ще довго будуть основним засобом дистанц≥йного доступу до банку... |
|
| «авантажити - —истеми Убанк-кл≥ЇнтФ |
11 Kb |
| 8. ‘≥нансова д≥¤льн≥сть в ≤nternet | |
|
ћережа ≤nternet розвиваЇтьс¤ експоненц≥йно. Ќайб≥льш потужний
поштовх до розвитку вона отримала ≥з по¤вою ≥ поширенн¤м
У¬сесв≥тньоњ ѕавутиниФ (World W≥de Web, WWW), що перетворила
≤nternet у Їдиний к≥берпрост≥р. ћережа почала перетворюватис¤ в
загальнодоступну систему масового ≥нформац≥йного обслуговуванн¤... –оль мереж≥ ≤nternet у банк≥вськ≥й д≥¤льност≥ –озвитку ф≥нансових операц≥й через ≤nternet спри¤Ї те, що до середини 1999 року, за домовлен≥стю м≥ж крањнами-учасниц¤ми ¬сесв≥тньоњ торговоњ орган≥зац≥њ (132 крањни), мережа залишаЇтьс¤ безмитною зоною, поки ф≥зичний товар не перетне кордони крањни. Ќа початок 1999 року до ≤nternet було п≥дключено 122 крањни, к≥льк≥сть п≥дключень хост-машин подвоюЇтьс¤ кожн≥ п≥вроку... ѕереваги ≥ недол≥ки ≤nternet ≤nternet ¤к середовище розповсюдженн¤ ф≥нансовоњ ≥нформац≥њ у режим≥ реального часу надаЇ користувачу так≥ переваги: в≥дкрит≥сть ≥ розроблен≥сть стандарт≥в; на¤вн≥сть над≥йного набору техн≥чних засоб≥в дл¤ конструюванн¤ серв≥су ≥ необх≥дних послуг... ‘≥нансова ≥нформац≥¤ в ≤nternet ≤nternet Ї найбагатшим джерелом р≥зноман≥тноњ ф≥нансовоњ ≥нформац≥њ, що необх≥дна банкам у робот≥. ‘≥нансов≥ ресурси ≤nternet можна под≥лити на так≥ групи: Ј ≥нформац≥¤ про р≥зноман≥тн≥ компан≥њ... ¬≥ртуальн≥ банки ѕон¤тт¤ в≥ртуального банку характеризуЇтьс¤ здатн≥стю надавати кл≥Їнтам можлив≥сть сплачувати рахунки ≥ перев≥р¤ти св≥й баланс через такий серв≥с всесв≥тньоњ мереж≥ ≤nternet, ¤к WWW. ѕри цьому вс≥ д≥њ виконуютьс¤ без ф≥зичного в≥дв≥дуванн¤ кл≥Їнтом банку Ц за рахунок системи в≥ртуального банку (V≥rtual Bank Manager) (системи банк≥вськоњ д≥¤льност≥ в ≤nternet)... ¬≥ртуальн≥ мережев≥ технолог≥њ ѕершоджерелом проблем при експлуатац≥њ компТютерних мереж, побудованих на баз≥ класичних технолог≥й, Ї принципи, на ¤ких ц≥ технолог≥њ заснован≥: розпод≥лене середовище (Ethernet) або розпод≥л доступу до середовища (Token R≥ng, FDD≤). ¬они активно використовують пов≥домленн¤, ¤к≥ породжують досить ≥нтенсивний траф≥к, що знижуЇ корисну пропускну спроможн≥сть мереж≥... орпоративн≥ мереж≥ арх≥тектури ≤ntranet/Extranet ≤ntranet Ц це застосуванн¤ технолог≥њ та серв≥су ≤nternet у корпоративних мережах. ‘актично все зводитьс¤ до використанн¤ протоколу TCP/≤P дл¤ транспорту пакет≥в s основного серв≥су роботи з даними Web-технолог≥њ та електронноњ пошти. ќ— W≥ndows 98/2000, сучасн≥ компоненти в X W≥ndow дл¤ Un≥x-платформ також ор≥Їнтуютьс¤ на застосуванн¤ Web-технолог≥њ. ”се представл¤Їтьс¤ ¤к Web-стор≥нка (тому серв≥с ≤nternet отримуЇ ≥ робоча станц≥¤, нав≥ть ¤кщо вона безпосередньо ≥ не п≥дключена до ≤nternet)... ¬≥ртуальн≥ приватн≥ мереж≥ в ≤nternet «розум≥ло, що всесв≥тню мережу ≤nternet можна використовувати не т≥льки ¤к наб≥р серв≥с≥в, що надбудовуютьс¤ над ≤P-мережею, але ≥ ¤к транспортну мережу приватноњ ≥нформац≥њ. –еал≥зац≥¤ такого використанн¤ ≤nternet отримала назву Утехнолог≥¤ в≥ртуальних приватних мережФ(технолог≥¤ VPN Ц V≥rtual Pr≥vate Networks). ¬ ≤nternet тривалий час ≥снують п≥дмереж≥ новин, телеконференц≥й, ун≥верситет≥в та наукових заклад≥в. „ерез певний час експлуатац≥њ вони стали нев≥дТЇмною частиною ≤nternet. ‘актично нова технолог≥¤ WWW УзробилаФ сучасне обличч¤ ≤nternet, тому в ”крањн≥ б≥льш≥сть користувач≥в сприймають ≤nternet ¤к електронну пошту та Web-технолог≥ю доступу до ≥нформац≥йних джерел... |
|
| «авантажити - ‘≥нансова д≥¤льн≥сть в ≤nternet |
19 Kb |
