≈коном≥чна теор≥¤

1. ѕредмет ≥ метод пол≥тичноњ економ≥њ
1. ѕредмет пол≥тичноњ економ≥њ ¬изначенн¤ предмета пол≥тичноњ економ≥њ. ѕол≥тична економ≥¤ пор¤д ≥з правознавством, ≥стор≥Їю, соц≥олог≥Їю та ≥ншими науками належить до системи сусп≥льних наук. ѕол≥тична економ≥¤ вивчаЇ так≥ сусп≥льн≥ в≥дносини ≥ закони, ¤к≥ належать до базових у житт≥ сусп≥льства, оск≥льки вони Ї складовою сусп≥льного виробництва (економ≥ки)... “аким чином, предметом пол≥тичноњ економ≥њ Ї економ≥чн≥ в≥дносини людей в њх Їдност≥ ≥ взаЇмод≥њ з продуктивними силами та пол≥тичними, ≥деолог≥чними, соц≥альними ≥нститутами сусп≥льства... 2. ћетоди пол≥тичноњ економи ѕ≥д методом п≥знанн¤ розум≥ють спос≥б, шл¤х досл≥дженн¤ предмета науки. ƒл¤ п≥знанн¤ соц≥ально-економ≥чних процес≥в використовують загальн≥ (загальнонауков≥) та специф≥чн≥ дл¤ пол≥тичноњ економ≥њ методи. «агальнонауков≥ методи п≥знанн¤. —еред загальнонаукових метод≥в п≥знанн¤ ч≥льне м≥сце у в≥тчизн¤н≥й пол≥теконом≥њ належить д≥алектичному ≥ структурно-функц≥ональному методам... 3. ‘ункц≥њ пол≥тичноњ економ≥њ ‘ункц≥њ пол≥тичноњ економ≥њ. ѕол≥теконом≥¤ виконуЇ насамперед п≥знавальну функц≥ю. ¬она покликана вивчати ≥ по¤снювати процеси ≥ ¤вища економ≥чного житт¤ сусп≥льства на основ≥ наукового доказу. ѕрактична функц≥¤ пол≥тичноњ економ≥њ пол¤гаЇ в тому, щоб допомагати люд¤м зрозум≥ти наше сусп≥льство: описати, по¤снити ≥ спрогнозувати економ≥чний прогрес. ¬≥ддача в≥д пол≥теконом≥чних досл≥джень найб≥льша тод≥, коли економ≥чн≥ знанн¤ застосовуютьс¤ в розробц≥ пол≥тики, ¤ка спр¤мована на побудову кращого сусп≥льства...
«авантажити - ѕредмет ≥ метод пол≥тичноњ економ≥њ	23 Kb

2. ≈коном≥чн≥ потреби ≥ виробнич≥ можливост≥ сусп≥льства
¬иробнич≥ можливост≥ сусп≥льства ≥ продукт виробництва ‘актори виробництва та њх взаЇмод≥¤. Ћюдина зд≥йснюЇ виробництво дл¤ задоволенн¤ своњх р≥зноман≥тних потреб, п≥двищенн¤ р≥вн¤ свого матер≥ального ≥ соц≥ально-духовного споживанн¤. ѕотреби мають своњ закони розвитку, ¤к≥ не зб≥гаютьс¤ ≥з законами виробництва. ќсновним законом сфери виробництва Ї закон обмеженост≥ ресурс≥в, а фундаментальним законом сфери особистого споживанн¤ Ч закон неухильного зростанн¤ потреб сусп≥льства, ¤к≥ виробництво маЇ задовольнити... ¬иробничий потенц≥ал ≥ межа виробничих можливостей ¬иробничий потенц≥ал сусп≥льства ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть виробничих ресурс≥в, тобто фактор≥в виробництва, з урахуванн¤м њх обс¤гу, структури, техн≥чного р≥вн¤ та ¤кост≥. ¬≥н характеризуЇ максимально можливий обс¤г виробництва продукц≥њ за умови повного використанн¤ робочоњ сили, п≥дприЇмницького ресурсу, кап≥талу ≥ земл≥. Ќин≥ особливе м≥сце у виробничому потенц≥ал≥ сусп≥льства пос≥дають природн≥ ресурси Ц розв≥дан≥ та освоЇн≥ природн≥ багатства (с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤, корисн≥ копалини, вода тощо)... ≈коном≥чн≥ потреби сусп≥льства. «акон зростанн¤ потреб ≈коном≥чн≥ потреби Ц це ставленн¤ людей до економ≥чних умов њх життЇд≥¤льност≥, ¤к≥ дають њм задоволенн¤, насолоду або вт≥ху ≥ спонукають њх до д≥¤льност≥, до того, щоб мати ≥ волод≥ти такими умовами... орисн≥сть продукту. «акон спадноњ граничноњ корисност≥ ƒосл≥джуючи корисн≥сть, важливо звернути увагу на два моменти, ¤к≥ мають у пол≥тичн≥й економ≥њ фундаментальне значенн¤: корисн≥сть реч≥ взагал≥ (вода, молоко, костюм, ≥нформац≥¤ тощо) ≥ корисн≥сть додатковоњ реч≥ (послуги) даного виду. ќтже, корисн≥сть Ц це здатн≥сть реч≥ чи послуги задовольн¤ти будь-¤ку потребу людини... ≈коном≥чн≥ ≥нтереси, њх взаЇмозв'¤зок з потребами, споживанн¤м ≥ виробництвом ≈коном≥чний ≥нтерес Ц це реальний, зумовлений економ≥чними в≥дносинами та принципом економ≥чноњ вигоди мотив ≥ стимул соц≥альних д≥й людей щодо задоволенн¤ потреб. ≈коном≥чн≥ ≥нтереси виступають могутн≥м двигуном економ≥чного прогресу, створюють таку силу, ¤ка приводить у д≥ю всю економ≥чну систему сусп≥льства. ≤нтереси формуютьс¤ ≥ реал≥зуютьс¤ через практичну д≥¤льн≥сть людей...
«авантажити - ≈коном≥чн≥ потреби ≥ виробнич≥ можливост≥ сусп≥льства	676 Kb

3. ≈коном≥чна система сусп≥льства
≈коном≥чна система: сутн≥сть, структурн≥ елементи ≥ критер≥њ класиф≥кац≥њ ≈коном≥чна система Ц це об'Їктивна Їдн≥сть законом≥рно пов'¤заних м≥ж собою ¤вищ ≥ процес≥в економ≥чного житт¤. ¬она характеризуЇтьс¤ багатогранн≥стю, ус≥ њњ елементи перебувають в орган≥чному взаЇмозв'¤зку один з одним ≥ не ≥снують поза њњ межами. ‘ункц≥ональна под≥бн≥сть до живого орган≥зму надаЇ елементам економ≥чноњ системи орган≥чноњ ц≥л≥сност≥... ѕродуктивн≥ сили ¤к матер≥альна основа економ≥чноњ системи ѕродуктивн≥ сили Ч це система фактор≥в виробництва, ¤ка забезпечуЇ перетворенн¤ речовин природи, в≥дпов≥дно до потреб людей створюЇ матер≥альн≥ та духовн≥ блага ≥ визначаЇ зростанн¤ продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥. ¬они виступають серцевиною економ≥чноњ системи, становл¤ть њњ матер≥альну основу... ≈коном≥чн≥ в≥дносини ¤к соц≥альна форма ≥ спос≥б орган≥зац≥њ економ≥чноњ системи ≈коном≥чн≥ в≥дносини Ч в≥дносини ≥ зв'¤зки м≥ж людьми, що виникають у процес≥ сусп≥льного виробництва, розпод≥лу, обм≥ну ≥ споживанн¤ вироблених благ. ѕродуктивн≥ сили, виражаючи в≥дношенн¤ сусп≥льства до природи, не вичерпують зм≥ст економ≥чноњ системи. ¬она завжди включаЇ в себе ≥ певну сусп≥льну форму продуктивних сил, ≥ спос≥б орган≥зац≥њ економ≥чноњ системи, ¤к≥ створюЇ сукупн≥сть економ≥чних в≥дносин м≥ж людьми... “ипи економ≥чних систем та критер≥њ њх класиф≥кац≥њ ” в≥тчизн¤н≥й пол≥тичн≥й економ≥ц≥ тривалий пер≥од панував формац≥йний п≥дх≥д до класиф≥кац≥њ економ≥чних систем, ¤кий розроблено ≥ обірунтовано у прац¤х . ћаркса. ѕон¤тт¤ економ≥чноњ формац≥њ Ї нар≥жним каменем його методу. —аме економ≥чна формац≥¤ Ї основою сусп≥льно-економ≥чноњ формац≥њ, ¤ка ¤вл¤Ї собою спос≥б виробництва, що розгл¤даЇтьс¤ в Їдност≥ з ≥деолог≥чною ≥ пол≥тичною надбудовою, з ус≥ма характерними дл¤ нього формами д≥¤льност≥ людей...
«авантажити - ≈коном≥чна система сусп≥льства	13 Kb