аталог и поискова¤ система Skyrating

Ѕанк≥вська справа

Сайт создан в системе uCoz

Ѕанк≥вська справа

Сайт создан в системе uCoz

≤нформатика

  Era.com.ua - ”краинский интернет портал
Сайт создан в системе uCoz

  Ќайкращ≥ конспекти 

украњнською мовою

[8]
[7]
[6]
[5]
[4]
[3]
[2]
[1]
ƒалее
Сайт создан в системе uCoz
1. —уть ф≥нанс≥в

           ‘≥нанси Ц це сукупн≥сть економ≥чних в≥дносин, ¤к≥ виникають у процес≥ формуванн¤ та використанн¤ централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих грошових фонд≥в. ¬они Ї основою ¤к орган≥зац≥њ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, так ≥ державно орган≥зованого сусп≥льства. Ќеобх≥дн≥сть ф≥нанс≥в базуЇтьс¤ на товарному виробництв≥, обумовлена законами виробництва та обм≥ну, нац≥ональними ≥нтересами держави ≥ сусп≥льства тощо.
           ‘≥нанси Ї основою формуванн¤ ≥ д≥њ економ≥чного та соц≥ального механ≥зму. «а допомогою ф≥нанс≥в в≥дбуваЇтьс¤ процес Уконсол≥дац≥¤Ф робочоњ сили, засоб≥в ≥ предмет≥в прац≥ в Їдиний виробничий механ≥зм, через ¤кий реал≥зуютьс¤ економ≥чн≥ стимули та ≥нтереси людини, колективу ≥ держави тощо...

«авантажити - —уть ф≥нанс≥в

11 Kb

2. Ѕанк≥вська система
          Ѕанки Ц одна з найважлив≥ших структур ринковоњ економ≥ки. ÷е економ≥чна ≥нституц≥¤, ¤ка акумулюЇ тимчасово в≥льн≥ кошти (вклади), надаЇ кредити, зд≥йснюЇ грошов≥ розрахунки, випускаЇ в об≥г ц≥нн≥ папери тощо.
       Ѕанк≥вська д≥¤льн≥сть п≥двищуЇ ефективн≥сть сусп≥льного виробництва, спри¤Ї зростанню продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥.
           ”крањна поступово переходить до новоњ економ≥чноњ системи, що будуЇтьс¤ на ринкових в≥дносинах. –инков≥й економ≥ц≥ потр≥бна власна банк≥вська система. ¬ ”крањн≥ њњ структура представлена двома р≥вн¤ми: Ќац≥ональним банком ”крањни (ЌЅ”) та комерц≥йними банками р≥зних форм власност≥, спец≥ал≥зац≥њ й територ≥ального р≥вн¤...
«авантажити - Ѕанк≥вська система

22 Kb

3. ќсновн≥ операц≥њ та документи банк≥вськоњ справи
            ¬≥дома наступна класиф≥кац≥¤ ц≥нних папер≥в в ”крањн≥.
          јкц≥њ. јкц≥¤ Ц ц≥нний пап≥р без установленого терм≥ну об≥гу, що засв≥дчуЇ дольову участь у статутному фонд≥ акц≥онерного товариства, п≥дтверджуЇ членство та право на участь в управл≥нн≥ ним, даЇ право його власнику на отриманн¤ частини прибутку у вигл¤д≥ див≥денду, а також на участь у розпод≥л≥ майна при л≥кв≥дац≥њ акц≥онерного товариства.
јкц≥њ можуть бути ≥менними та на предТ¤вника, прив≥лейованими ≥ простими. √ромад¤ни можуть бути власниками, ¤к правило, ≥менних акц≥й.
         ќб≥г ≥менноњ акц≥њ ф≥ксуЇтьс¤ у книз≥ реЇстрац≥њ, що ведетьс¤ товариством. ƒо нењ повинн≥ вноситись в≥домост≥ про кожну ≥менну акц≥ю, включаючи в≥домост≥ про власника, час придбанн¤, а також њх к≥льк≥сть у кожного з акц≥онер≥в. ” книз≥ реЇструЇтьс¤ загальна к≥льк≥сть акц≥й на предТ¤вника...
«авантажити - ќсновн≥ операц≥њ та документи банк≥вськоњ справи

26 Kb

4. ≈лектронна комерц≥¤
           ѕ≥д електронною (е-комерц≥¤) розум≥Їтьс¤ така форма комерц≥њ, коли виб≥р ≥ замовленн¤ товару чи послуг виконуютьс¤ через компТютерн≥ мереж≥, а оплата Ц через використанн¤ електронних документ≥в та плат≥жних засоб≥в (картки, електронн≥ чеки, електронн≥ грош≥). ‘актично це система ≤nternet-комерц≥њ (S≤C). —прощена модель е-комерц≥њ складаЇтьс¤ ≥з...
«авантажити - ≈лектронна комерц≥¤

32 Kb

5. јвтоматизац≥¤ банк≥вськоњ справи
                  ќсобливост≥ автоматизац≥њ
           ¬ останн≥ роки банк≥вська система нашоњ крањни (Ѕ—) переживаЇ бурхливий розвиток. Ќе зважаючи на ≥снуюч≥ недол≥ки украњнського законодавства, що регулюЇ д≥¤льн≥сть банк≥в, ситуац≥¤ неухильно зм≥нюЇтьс¤ на краще. ѕройшли часи, коли можна було легко заробл¤ти на спекул¤тивних операц≥¤х з валютою. —ьогодн≥ все б≥льше банк≥в робл¤ть ставку на профес≥йн≥сть своњх сп≥вроб≥тник≥в ≥ нов≥ технолог≥њ....
                   омпТютеризован≥ банк≥вськ≥ системи
           —ьогодн≥ Ѕ— дозвол¤ють автоматизувати практично всю банк≥вську д≥¤льн≥сть. —еред основних можливостей Ѕ—, заснованих на використанн≥ сучасних мережевих технолог≥й, сл≥д згадати системи електронноњ пошти, бази даних на основ≥ Укл≥Їнт-серверФ, засоби в≥ддаленого доступу до мережевих ресурс≥в системи, дл¤ роботи з мережами банкомат≥в ≥ багато ≥ншого...
                  ‘ункц≥њ банк≥вських систем
        Ѕ— звичайно реал≥зуютьс¤ за модульним принципом. Ўироко використовуютьс¤ спец≥ал≥зован≥ потужн≥ або ун≥версальн≥ компТютери, ¤к≥ обТЇднують дек≥лька локальних мереж (LAN). ” Ѕ— застосовуЇтьс¤ м≥жмережевий обм≥н ≥ в≥ддалений доступ до ресурс≥в центрального оф≥су банку дл¤ виконанн¤ операц≥њ Уелектронних платеж≥вФ. Ѕанк≥вськ≥ системи повинн≥ мати засоби адаптац≥њ до конкретних умов експлуатац≥њ. ƒл¤ п≥дтримки оперативноњ роботи банку Ѕ— повинна функц≥онувати в режим≥ реального часу OLTP (On-L≥ne Transact≥on Process≥ng)...
                   ритер≥њ вибору
          „асто головним завданн¤м компТютерного департаменту банку Ї виб≥р найкращого р≥шенн¤ ≥з запропонованих на ринку вар≥ант≥в Ѕ— або виб≥р стратег≥њ розробки чи модерн≥зац≥њ ≥снуючоњ Ѕ—. –озгл¤немо критер≥њ такого вибору.
          ¬имоги до складноњ банк≥вськоњ системи залежать в≥д обТЇму операц≥й, ¤к≥ провод¤тьс¤ банком. ћета Ц створенн¤ Ѕ—, ¤ка б забезпечувала персонал ≥ кл≥Їнт≥в банку необх≥дними видами послуг, за умови, що витрати на створенн¤ й експлуатац≥ю не перевищують прибутк≥в в≥д впровадженн¤ Ѕ—...
                  ¬икористанн¤ —”Ѕƒ
           ядром дов≥льноњ Ѕ— Ї засоби роботи з даними. ” б≥льшост≥ сучасних Ѕ— у ц≥й ¤кост≥ виступають потужн≥ —”Ѕƒ, ¤к≥ п≥дтримують розпод≥лену обробку даних. –озгл¤немо можливост≥ —”Ѕƒ ќrасlе, ¤к≥ використовуютьс¤ при побудов≥ автоматизованих Ѕ—.
            ¬≥домо, що —”Ѕƒ ќrасlе Ї рел¤ц≥йною —”Ѕƒ ≥ не може виступати в рол≥ обТЇктно-ор≥Їнтовного середовища розробки, тим паче розрахованого на де¤ку предметну галузь. ” той же час можливост≥ —”Ѕƒ ќrасlе дозвол¤ють засобами рел¤ц≥йноњ модел≥ емулювати обТЇктну модель даних...
                  ќперац≥йний день банку
          ѕрограмне забезпеченн¤ повинно надати комерц≥йному банку можлив≥сть розвиватись, збирати ≥нформац≥ю щодо кл≥Їнт≥в та обл≥ку, п≥дтримувати безпеку системи, зд≥йснювати вс≥ ф≥нансов≥ транзакц≥њ, поновлювати в≥дсотков≥ ставки та обм≥нн≥ ресурси валют, а також приймати необх≥дн≥ р≥шенн¤, п≥дтримувати та модерн≥зовувати правила веденн¤ операц≥й, включаючи кредити ≥ депозити, ринок позичкового кап≥талу, м≥жнародн≥ платеж≥ тощо...
«авантажити - јвтоматизац≥¤ банк≥вськоњ справи

18 Kb

6.  орпоративн≥ мереж≥ банк≥в

           –озвиток корпоративних мереж банк≥в почавс¤ ще у 70-х роках, але дл¤ по¤ви новоњ ¤кост≥ в ц≥й сфер≥ потр≥бно було б вкласти прот¤гом короткого терм≥ну фантастичн≥ у т≥ часи кошти, на що н≥ ф≥нансово-торгов≥ кола, н≥ жодна крањна п≥ти не могли. јле природний розвиток ≥нформац≥йноњ ≥нфраструктури вже у 80-х роках дос¤г потр≥бного розвитку, перш за все, зменшивши варт≥сть послуг, а значить, ≥ њх доступн≥сть...
                  ≤ntranet Ц корпоративна мережа
           ≤стор≥¤ ≤ntranet почалас¤ восени 1994 р., коли —т≥в “елл≥н (ф≥рма јmdahl) запропонував терм≥н ≤ntranet дл¤ визначенн¤ корпоративних ≥нформац≥йних систем, побудованих на принципах мереж≥ ≤nternet.
         ≤ntranet Ц це територ≥ально обмежена, локальна обчислювальна мережа (LјN), у ¤к≥й застосовуЇтьс¤ технолог≥¤ побудови ≥ серв≥си представленн¤ ≥нформац≥њ мереж≥ ≤nternet. “ому базовим протоколом управл≥нн¤ передач≥ ≥нформац≥њ Ї “—–/≤–. ƒл¤ повноц≥нного функц≥онуванн¤ ≤ntranet необх≥дна п≥дтримка такињ протокол≥в...
                   ¬имоги до корпоративних мереж
            ћожна вид≥лити так≥ вимоги до корпоративноњ мереж≥ банку:
Ј поЇднуЇ в структуровану ≥ керовану замкнену систему вс≥ ≥нформац≥йн≥ пристроњ, що належать банку: окрем≥ компТютери ≥ локальн≥ обчислювальн≥ мереж≥ (LAN), хост-сервери, робоч≥ станц≥њ, телефони, факси, оф≥сн≥ ј“—, мереж≥ банкомат≥в, он-лайнов≥ терм≥нали...
                  јрх≥тектура корпоративноњ мереж≥
           Ќа сьогодн≥ найб≥льш розповсюдженою в Ївропейських крањнах та актуальною дл¤ в≥тчизн¤них банк≥в Ї тополог≥¤ Уз≥ркаФ Ц проста або багатор≥внева, з головним оф≥сом у центр≥, зТЇднаним ≥з рег≥ональними в≥дд≥ленн¤ми. ѓњ перевага визначаЇтьс¤ такими факторами:
  Ј насамперед, структурою банк≥вських орган≥зац≥й (на¤вн≥стю рег≥ональних в≥дд≥лень ≥ великим обс¤гом ≥нформац≥њ, що передаЇтьс¤ м≥ж ними)...
                  ≤нтегрована передача даних
            оротко розгл¤немо р≥шенн¤ компан≥њ RAD Data Commun≥cat≥ons, що традиц≥йно ор≥Їнтувалас¤ на Ївропейський ринок.
          ќсновна тенденц≥¤ сучасного розвитку банк≥вських мереж в ™вроп≥, ¤к ≥ корпоративних мереж взагал≥, Ц перех≥д до ≥нтегрованоњ передач≥ даних та усноњ мови (за експертними оц≥нками, ≥нтегрований траф≥к у 1996 р. склав 72 % в≥д загального проти 22 % у 1989 р.). ƒан≥, голос (телефонн≥ розмови), факси та в≥део≥нформац≥¤ передаютьс¤ одним ≥ тим ж каналом, що забезпечуЇ багатократне зниженн¤ видатк≥в на оренду канал≥в або њх прокладенн¤. ¬ажливу роль при цьому все част≥ше в≥д≥грають мереж≥ ј“ћ...
                   л≥рингов≥ м≥жбанк≥вськ≥ системи ≥ депозитар≥й
         л≥рингова м≥жбанк≥вська система передбачаЇ проведенн¤ безгот≥вкових взаЇморозрахунк≥в з метою:
     Ј прискоренн¤ проходженн¤ платеж≥в;
     Ј зменшенн¤ потоку паперових документ≥в...
                  ƒепозитар≥й
           Ќац≥ональний депозитар≥й ”крањни створений 31 березн¤ 1999 року установчими зборами.
           ќргани управл≥нн¤: нагл¤дова рада, рев≥з≥йна ком≥с≥¤. ”ставний кап≥тал Ц 5 млн. грн...

«авантажити -  орпоративн≥ мереж≥ банк≥в

9 Kb

Сайт создан в системе uCoz
 

 «найти на дан≥й стор≥нц≥

Сайт создан в системе uCoz
Сайт создан в системе uCoz

ƒомашн¤¤
ѕродам
јграрне право
Ѕанк≥вська справа
Ѕ∆ƒ
Ѕух обл≥к/јудит
¬-во прод тварин.
ƒ≥ловодство
≈коном≥ка п-ва
≈коном≥чна теор≥¤
≈коном. анал≥з
≈тика
«≈ƒ
≤нформатика
≤стор≥¤ ”крањни
 омерц≥йне право
Ћог≥стика
ћакроеконом≥ка
ћенеджмент
ћенеджмент «≈ƒ
ќрган≥зац≥¤ в-ва
ќрган≥чна х≥м≥¤
–ослинництво
“рудове право
‘≥нанси
«амовлен≥ роботи

 рымска¤ поискова¤ система

  аталог сайтов
 
 
Сайт создан в системе uCoz
Сайт создан в системе uCoz
Сайт создан в системе uCoz