1.  ороткий ≥сторичний огл¤д розвитку орган≥чноњ х≥м≥њ

          ’≥м≥ю можна назвати наукою про речовини та њх перетворенн¤. “аке визначенн¤ в≥дразу охоплюЇ величезне коло предмет≥в та ¤вищ. јдже все, що нас оточуЇ, в≥дноситьс¤ до речовин. ќчевидно, що вс≥ ц≥ речовини не в стан≥ спокою, вони перебувають в пост≥йному рухов≥, п≥дл¤гають безперервним зм≥нам, ≥нод≥ ду-же швидко, а ≥нод≥ так пов≥льно, що ми њх не пом≥чаЇмо.

          оли була в≥дкрита та вивчена велика к≥льк≥сть р≥зноман≥тних сполук, виникла необх≥дн≥сть в њх визначенн≥ та класиф≥кац≥њ. ¬ середин≥ XVII стол≥тт¤ англ≥йськ≥ х≥м≥ки ёнг≥ус та Ѕойль сформулювали пон¤тт¤ елемента. ≈лементами вони назвали прост≥ речовини, ¤к≥ не розкладаютьс¤ на б≥льш прост≥. ≤з окремих елемент≥в утворюютьс¤ сполуки. ≈лемент≥в пор≥вн¤но небагато - зараз њх ≥снуЇ трохи б≥льше ста. ≤ Ї серед них один, г≥дний особливого шануванн¤. Ќ≥, це не золото, Уцар метал≥вФ, що претендувало на роль володар¤ душ людських. ≤ не зал≥зо, ¤ке дозволило людин≥ вибратись ≥з камТ¤ного в≥ку. Ќав≥ть не уран, розщепленн¤ ¤кого в≥дкрило в≥к атомний. Ќ≥! …детьс¤ про звичайний вуглець, ≥з ¤кого майже ц≥лком складаЇтьс¤ не т≥льки камТ¤не та деревне вуг≥лл¤, але ≥ вс¤ жива природа...

 «авантажити -  ороткий ≥сторичний огл¤д розвитку орган≥чноњ х≥м≥њ

6 Kb

2. ƒобутлеровськ≥ теор≥њ систематики орган≥чних сполук

          ¬ перш≥й половин≥ XIX стол≥тт¤ панувала теор≥¤ радикал≥в, ¤ка належала видатному х≥м≥ку того часу Ѕерцел≥усу. ¬≥н припускав, що сили, ¤к≥ зв'¤зують атоми в сполуц≥, нос¤ть електричний характер, але конкретна модель ц≥Їњ взаЇмод≥њ була у нього нев≥рною. “ому до к≥нц¤ 40-х рок≥в VIII стол≥тт¤ у¤вленн¤ Ѕерцел≥уса були в≥дкинут≥.
          ¬еликий вплив на визнанн¤ теор≥њ радикал≥в зробили н≥мецьк≥ х≥м≥ки Ћ≥б≥х та ¬ьолер, ¤к≥ звернули увагу на те, що в багатьох сполуках ви¤вл¤етьс¤ одна й та ж група атом≥в, ¤ка в х≥м≥чних реакц≥¤х н≥бито переходить без зм≥н ≥з одн≥Їњ сполуки в ≥ншу (—Ќз-, —2Ќ5- та ≥н.). “ак≥ групп атом≥в були назван≥ "радикалами". –езультати досл≥джень цих вчених були сприйн¤т≥ ¤к доказ того, що орган≥чн≥ речовини складаютьс¤ ≥з радикал≥в...

«авантажити - ƒобутлеровськ≥ теор≥њ систематики орган≥чних сполук

12 Kb

3. “еор≥¤ х≥м≥чноњ будови ќ.ћ. Ѕутлерова

          ” кв≥тн≥ 1861 року Ѕутлеров написав статтю "ѕро х≥м≥чну будову речовин", ¤ку зачитав 19 вересн¤ 1861 року на з'њзд≥ н≥мецьких л≥кар≥в та природознавц≥в, що в≥дбувс¤ в м. ЎпейЇр≥.
            ¬ допов≥д≥ Ѕутлеров пропонуЇ в≥дмовитись в≥д "теор≥њ тип≥в" у вс≥х њњ р≥зновидах, по¤снюЇ, що треба розум≥ти п≥д х≥м≥чною будовою; висловлюЇ основне положени¤ "теор≥њ х≥м≥чноњ будови", що в≥др≥зн¤Ї њњ в≥д вс≥х попередн≥х погл¤д≥в ≥ нам≥чаЇ способи визначенн¤ будови; говорить про форму та зм≥ст формул х≥м≥чноњ будови.
           ќсновн≥ положени¤ та пон¤тт¤ "теор≥њ х≥м≥чноњ будови" утворюють струнку лог≥чну систему, без ¤коњ неможлива робота сучасного х≥м≥ка-орган≥ка...

4 Kb

4. ѕон¤тт¤ х≥м≥чноњ будови

         ќсновне значени¤ запропонованого Ѕутлеровим пон¤тт¤ про х≥м≥чну будову пол¤гаЇ в тому, що в ньому усп≥шно узагальнен≥ дос¤гненн¤ теоретичноњ х≥м≥њ, що виражен≥ в пон¤тт¤х атома, молекули, х≥м≥чного зв'¤зку, валентност≥, ≥ воно стало елементом, на ¤кий опираЇтьс¤ теор≥¤ х≥м≥чноњ будови. –азом з цим, введени¤ пон¤тт¤ х≥м≥чноњ будови вперше створило реальну можлив≥сть дл¤ вивченн¤ залежност≥ властивостей речовин в≥д будови њх молекул.
          як показав Ѕутлеров в 1861 р., "х≥м≥чна натура складноњ частки визначаЇтьс¤ натурою елементарних складових частин, к≥льк≥стю њх та х≥м≥чною будовою". ≤накше кажучи, в б≥льш звичному дл¤ сучасного х≥м≥ка трактуванн≥, х≥м≥чн≥ властивост≥ молекули визначаютьс¤ њњ складом та х≥м≥чною будовою...

8 Kb

5. ≤зомер≥¤ та гомолог≥¤ орган≥чних сполук

          ≤зомер≥¤. ’≥м≥кам давно в≥дом≥ речовини, що мають однаковий склад, але р≥зн≥ властивост≥. “ак≥ речовини отримали назву ≥зомер≥в, тобто речовин, ¤к≥ складаютьс¤ з однакових частин. ѕо¤снени¤ причин ≥зомер≥њ було дуже важким завданн¤м, що сто¤ло перед вченими б≥льш 30 рок≥в. “≥льки Ѕутлерову вдалось вперше по¤снити це ¤вище. ¬≥дпов≥дно його теор≥њ, х≥м≥чн≥ властивост≥ речовин визначаютьс¤ њх складом та будовою. –≥зницю у властивост¤х двох або б≥льше орган≥чних речовин, що мають однаковий склад, можна по¤снити р≥зницею в њх х≥м≥чн≥й будов≥. “аке ген≥ально просте вир≥шенн¤ проблеми ≥зомер≥њ нам≥чене Ѕутлеровим ще в 1862 роц≥ в статт≥ "ѕро р≥зн≥ по¤снени¤ де¤ких випадк≥в ≥зомер≥њ"...

247 Kb

6. ”¤вленн¤ про будову орган≥чних сполук з точки зору електронноњ теор≥њ

           ” х≥м≥чних перетворенн¤х, а також при утворенн≥ х≥м≥чних зв'¤зк≥в беруть участь електрони, що знаход¤тьс¤ на зовн≥шн≥й електронн≥й оболонц≥. јтом водню може мати на своњй зовн≥шн≥й оболонц≥ лише два електрони, атоми —, N, ќ, F, що знаход¤тьс¤ в другому пер≥од≥ таблиц≥ ƒ.I. ћенделеева, можуть мати на своњй зовн≥шн≥й електронн≥й оболонц≥ (2-й квантовий шар, n=2) в≥с≥м електрон≥в, атоми кремн≥ю, фосфору, с≥рки та хлору (3-й квантовий шар, n=3) можуть мати до 18 електрон≥в на своњй зовн≥шн≥й оболонц≥.
        ≤снують два типи х≥м≥чного зв'¤зку: ≥онний та ковалентний. ¬насл≥док того, що атом вуглецю мае пор≥вн¤но великий потенц≥ал ≥он≥зац≥њ ≥ малу спор≥днен≥сть до електрона, орган≥чн≥ сполуки дуже р≥дко мають ≥онн≥ зв'¤зки. ƒл¤ них характерний ковалентний зв'¤зок; в його утворенн≥ беруть участь два електрони, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в пол≥ двох ¤дер, пов'¤заних цим зв'¤зком...

26 Kb