ќрган≥чна х≥м≥¤
39. арбонов≥ кислоти |
|
арбоновi кислоти розрiзн¤ють за кiлькiстю карбоксильних груп в молекулi, тобто, ¤к i мiнеральнi кислоти, за основнiстю: на одноосновнi, або монокарбоновi, iз однiЇю карбоксильною групою, двоосновнi (дикарбоновi), трьохосновнi (трикарбоновi) та багатоосновнi (полiкарбоновi). рiм того, карбоновi кислоти класифiкують за характером радикала, пов'¤заного з карбоксилом: насиченi кислоти мiст¤ть радикал алкану, ненасиченi - радикал алкену або алкiну, циклiчн≥ - залишок циклоалканiв або циклоалкенiв, ароматичнi кислоти - арильний радикал i т.п... |
|
«авантажити - арбонов≥ кислоти |
1021 Kb |
40. Ќенасичен≥ карбонов≥ кислоти та њх пох≥дн≥ |
|
≤снуЇ гомолог≥чний р¤д ненасичених кислот загальноњ формули —nH2n-1—ќќЌ, ¤кий в≥дпов≥даЇ р¤ду алкен≥в. “акож можлив≥ кислоти б≥льшоњ ненасиченост≥, з дек≥лькома подв≥йними зв'¤зками або з потр≥йним зв'¤зком. ѕерший гомолог називаЇтьс¤ акриловою кислотою. Ќаступний гомолог - бутенова кислота ≥снуЇ у вигл¤д≥ чотирьох ≥зомер≥в. —труктурн≥ формули цих, а також ≥нших ненасичених кислот наведен≥ в таблиц≥ 11. як видно ≥з наведених приклад≥в, у ненасичених кислот маЇ м≥сце ≥зомер≥¤ ланцюга, ≥зомер≥¤ положенн¤ подв≥йного зв'¤зку в≥дносно карбоксилу, просторова (цис- транс-≥зомер≥¤)... |
|
«авантажити - Ќенасичен≥ карбонов≥ кислоти та њх пох≥дн≥ |
386 Kb |
41. Ћ≥п≥ди |
|
Ћ≥п≥дами називаютьс¤ нерозчинн≥ у вод≥ та розчинн≥ у вуглеводн¤х ≥ еф≥р≥ речовини, що вход¤ть до складу тканин тварин. ƒо них, зокрема, в≥днос¤тьс¤ жири, тобто повн≥ складн≥ еф≥ри гл≥церину та фосфатиди, тобто дигл≥цериди жирних кислот, в ¤ких гл≥церин частково етериф≥кований фосфорною кислотою, а кислота другим своњм г≥дроксилом етериф≥куЇ ам≥носпирти... |
|
«авантажити - Ћ≥п≥ди |
223 Kb |
42. јроматичн≥ карбонов≥ кислоти |
|
јроматичними кислотами називають сполуки, що м≥ст¤ть в молекул≥ одночасно ароматичне к≥льце ≥ карбоксильну групу. —л≥д розр≥зн¤ти кислоти в ¤ких карбоксил звТ¤заний безпосередньо з вуглецем к≥льц¤ (ароматичн≥ кислоти)... |
|
«авантажити - јроматичн≥ карбонов≥ кислоти |
319 Kb |
43. арбонов≥ кислоти, що м≥ст¤ть ≥нш≥ функц≥ональн≥ групи. √алогенозам≥щен≥ карбонов≥ кислоти |
¬ галогенкарбонових кислотах один чи дек≥лька атом≥в водню вуглеводневого залишку зам≥щен≥ на атоми галогену. Ќайб≥льше значенн¤ мають насичен≥ ал≥фатичн≥ галогенмонокарбонов≥ кислоти (галогеналканов≥ кислоти) та серед них у першу чергу α-галогенмонокарбонов≥ (2-галогеналканов≥) кислоти... |
|
«авантажити - арбонов≥ кислоти, що м≥ст¤ть ≥нш≥ функц≥ональн≥ групи. √алогенозам≥щен≥ карбонов≥ кислоти |
287 Kb |
44. ќксикарбонов≥ кислоти | |
ќксикислотами називають орган≥чн≥ сполуки, що м≥ст¤ть одночасно карбоксильну ≥ г≥дроксильну групи. ≥льк≥сть карбоксильних груп визначаЇ основн≥сть кислот: в≥дом≥ одноосновн≥, двохосновн≥, трьохосновн≥ оксикислоти. «агальна к≥льк≥сть г≥дроксильних груп, що вход¤ть до складу оксикислот, включаючи г≥дроксили карбоксильних груп, визначаЇ њх атомн≥сть (ћ.ћ. —околов). «а характером радикала оксикислоти д≥л¤тьс¤ на насичен≥, ненасичен≥; ал≥цикл≥чн≥, цикл≥чн≥ або ароматичн≥ кислоти... |
|
«авантажити -«авантажити - арбонов≥ кислоти, що м≥ст¤ть ≥нш≥ функц≥ональн≥ групи. √алогенозам≥щен≥ карбонов≥ кислоти |
195 Kb |
45. јльдег≥до- та кетокислоти (ќксикислоти) | |
јльдег≥до- та кетокислоти - сполуки, до складу молекул ¤ких пор¤д з карбоксильною групою входить альдег≥дна або кетонна група. ¬ залежност≥ в≥д взаЇмного розташуванн¤ карбоксильноњ ≥ альдег≥дноњ чи кетонноњ груп розр≥знюють... |
|
«авантажити - јльдег≥до- та кетокислоти (ќксикислоти) |
156 Kb |
46. јм≥ни жирного та ароматичного р¤ду | |
јм≥нами називаютьс¤ орган≥чн≥ сполуки, утворен≥ зам≥щенн¤м на вуглеводнев≥ радикали атом≥в водню в ам≥аку. ÷≥ сполуки також розгл¤даютьс¤ ¤к вуглеводн≥, в молекулах ¤ких атоми водню зам≥щен≥ на залишок ам≥аку... |
|
«авантажити - јм≥ни жирного та ароматичного р¤ду |
726 Kb |
47. јм≥нокислоти | |
јм≥нокислотами (ам≥нокарбоновими кислотами) називаютьс¤ орган≥чн≥ сполуки, що м≥ст¤ть в молекул≥ одночасно карбоксильну ≥ ам≥ногрупу. ѓх можна розгл¤дати ¤к зам≥щен≥ карбонов≥ кислоти, в вуглеводневому радикал≥ ¤ких один або дек≥лька атом≥в водню зам≥щен≥ на ам≥ногрупи. ≤з приведеного визначенн¤ видно, що ам≥нокислоти за будовою нагадують оксикислоти, але зам≥сть г≥дроксилу другою функц≥ональною групою в них Ї залишок ам≥аку: NH2-R-COOH. ¬ природ≥ ам≥нокислоти дуже розповсюджен≥ ≥ в≥д≥грають вин¤тково важливу роль в процесах життЇд≥¤льност≥, бо саме ≥з залишк≥в ам≥нокислот збудован≥ г≥гантськ≥ молекули нос≥њв житт¤ - б≥лк≥в... |
|
«авантажити - јм≥нокислоти |
610 Kb |
48. ¬углеводи - моносахариди | |
¬углеводи, або сахари, належать до обширного класу природних орган≥чних сполук, ¤кий складаЇ основну масу орган≥чноњ речовини нашоњ планети. « представниками вуглевод≥в людина зустр≥чаЇтьс¤ в найр≥зноман≥тн≥ших галуз¤х своЇњ д≥¤льност≥ ≥ при вивченн≥ найр≥зноман≥тних живих об'Їкт≥в. “≥льки з х≥м≥њ вуглевод≥в (не враховуючи б≥ох≥м≥њ) зараз публ≥куютьс¤ в середньому п≥втори - дв≥ тис¤ч≥ праць за р≥к. ќхопити цей матер≥ал в рамках невеликоњ лекц≥њ, звичайно, неможливо. ћи зосередимо увагу на питанн¤х структури вуглеводневих молекул ≥ лише досить коротко зупинимос¤ на синтетичних проблемах ц≥Їњ галуз≥... |
|
«авантажити - ¬углеводи - моносахариди |
1232 Kb |