≈коном≥чна теор≥¤
| 4. ¬≥дносини власност≥ | |
|
¬ласн≥сть ¤к економ≥чна категор≥¤ ¬ласн≥сть Ї одн≥Їю з найб≥льш фундаментальних ≥ основоположних економ≥чних категор≥й. Ћюдство прот¤гом тис¤чол≥ть вивчаЇ сутн≥сть власност≥, але ≥ до цього часу проблема власност≥ до к≥нц¤ не вир≥шена... —труктура власност≥ —труктура власност≥ ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть р≥зних тип≥в, вид≥в, форм ≥ систем власност≥, що д≥ють або можуть д≥¤ти в сусп≥льств≥. ” структур≥ власност≥ насамперед сл≥д вид≥л¤ти два њњ типи: перший Ц трудова, неекстуатоторська ≥ другий Ц експлуататорська власн≥сть. “ип власност≥ характеризуЇ спос≥б поЇднанн¤ робочоњ сили ≥ засоб≥в виробництва... ≈волюц≥¤ форм власност≥ ѕерв≥сн≥ форми власност≥. «≥ зм≥ною стад≥њ розвитку сусп≥льства набуваЇ ≥стотних зм≥н спос≥б поЇднанн¤ фактор≥в виробництва ≥ соц≥ально-економ≥чне становище безпосереднього виробника матер≥альних благ, послуг а отже, ≥ форм власност≥... |
|
| «авантажити - ¬≥дносини власност≥ |
21 Kb |
| 5. ‘орми орган≥зац≥њ сусп≥льного виробництва | |
|
Ќатуральне виробництво ≥ його м≥сце в ≥сторичному розвитку
сусп≥льства Ќатуральне виробництво Ц це тип господарства, в ¤кому виробництво спр¤мовано безпосередньо на задоволенн¤ особистих потреб ≥ потреб виробництва. ƒл¤ натуральних господарств характерною Ї економ≥чна замкнут≥сть. ÷е означаЇ, що так≥ господарства повн≥стю або майже повн≥стю ≥золювали себе в≥д сусп≥льного под≥лу прац≥. “оварна форма орган≥зац≥њ сусп≥льного виробництва “оварне виробництво виникло в пер≥од розкладу перв≥снообщинного ладу. ¬оно мало значне розповсюдженн¤ в рабовласницькому сусп≥льств≥ ≥ за феодал≥зму, а за кап≥тал≥зму набуло всезагального характеру. “овар ≥ його властивост≥ “овар Ц це насамперед продукт виробництва, здатний задовольн¤ти ¤ку-небудь потребу ≥ призначений дл¤ обм≥ну. “оваром можуть бути ≥ так≥ блага чи ресурси, ¤к≥ не Ї результатом виробництва (земл¤, корисн≥ копалини, ≥нш≥ продукти природи)... ѕроста ≥ розвинена форми товарного виробництва. —п≥льн≥ риси та в≥дм≥нност≥ “оварне господарство, в ¤кому продукти виробл¤ютьс¤ дл¤ обм≥ну самост≥йними др≥бними виробниками Ц рем≥сниками, кустар¤ми, сел¤нами ¤вл¤Ї собою просту форму товарного виробництва. ¬она представл¤Ї клас приватних власник≥в м≥ста ≥ села, ¤кий займаЇтьс¤ др≥бним виробництвом або др≥бною торг≥влею, застосовуЇ особисту працю або працю член≥в с≥м'њ, ≥нод≥ найману працю ≥ живе на доходи свого господарства. ѕросте товарне виробництво виступаЇ ¤к перша форма товарного виробництва, ¤ка н≥коли, за р≥дк≥сним вин¤тком, не була головною н≥ в докап≥тал≥стичних, н≥, ¤сна р≥ч, у кап≥тал≥стичному сусп≥льствах... |
|
| «авантажити - ‘орми орган≥зац≥њ сусп≥льного виробництва |
14 Kb |
| 6. √рош≥ | |
|
¬иникненн¤
грошових в≥дносин. ≈волюц≥¤ ≥ типи грошей √рош≥ Ї категор≥Їю товарного господарства, ≥ ≥стор≥¤ њх по¤ви нерозривно пов'¤зана з товарообм≥ном. Ќа ранн≥х етапах розвитку людського сусп≥льства, коли сусп≥льний под≥л прац≥ т≥льки започатковувавс¤, в≥дбувавс¤ безпосередн≥й обм≥н товару на товар. —початку це був випадковий ≥ еп≥зодичний обм≥н, коли в р≥зних груп людей унасл≥док певного зб≥гу обставин з'¤вл¤лись надлишки окремих продукт≥в за нестач≥ ≥нших, що ≥ зумовило виникненн¤ потреби в обм≥н≥. “акий обм≥н може бути виражений формулою: х товару ј = у товару Ѕ. ” цьому випадку певна к≥льк≥сть одного товару обм≥нюЇтьс¤ на в≥дпов≥дну к≥льк≥сть ≥ншого. ¬ основ≥ обм≥ну лежить варт≥сть ¤к внутр≥шн¤ сусп≥льна властив≥сть товару, що про¤вл¤Їтьс¤ в к≥льк≥сн≥й визначеност≥ м≥нових пропорц≥й. —утн≥сть ≥ функц≥њ грошей Ћюди завжди намагались зрозум≥ти природу грошей та описати њх властивост≥. ћетал≥стична теор≥¤ ототожнювала грош≥ з благородними металами, приписуючи останн≥м властив≥сть бути гр≥шми в≥д природи. Ќом≥нал≥стична теор≥¤ зводила грош≥ до умовних знак≥в, а державна розгл¤даЇ њх ¤к продукт твор≥нн¤ державноњ влади, установлений пол≥тичним законом плат≥жний зас≥б. —учасн≥ функц≥ональн≥ форми грошей ‘ункц≥ональн≥ форми Ї пох≥дними в≥д грошових функц≥й ≥ ¤вл¤ють собою њх реальне вт≥ленн¤. ¬они виступають ¤к форма реал≥зац≥њ цих функц≥й в умовах структурно розвинених товарних в≥дносин «акони грошового об≥гу ¬иконуючи функц≥ю засобу об≥гу, грош≥ безперервно перем≥щуютьс¤ в≥д одного суб'Їкта економ≥ки до ≥ншого. “акий рух грошей пр¤мо чи опосередковано обслуговуЇ куп≥влю-продаж товар≥в ≥ послуг, тобто реал≥зац≥ю створеного сусп≥льного продукту. ѕроцес руху грошей, що обслуговуЇ реал≥зац≥ю сусп≥льного продукту, називаЇтьс¤ грошовим об≥гом. ≤нфл¤ц≥¤ та забезпеченн¤ стаб≥льност≥ куп≥вельноњ спроможност≥ грошовоњ одиниц≥. √рошов≥ реформи ѕ≥д куп≥вельною спроможн≥стю грошовоњ одиниц≥ розум≥ють ту масу товар≥в, ¤ку можна придбати за цю грошову одиницю. ¬ умовах зростанн¤ загального р≥вн¤ ц≥н куп≥вельна спроможн≥сть кожноњ окремоњ грошовоњ одиниц≥ буде зменшуватись, тобто на кожну грошову одиницю можна буде придбати все менше товар≥в. “акий процес зменшенн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ грошовоњ одиниц≥ д≥став назву ≥нфл¤ц≥њ. ѕричиною ≥нфл¤ц≥њ Ї порушенн¤ закону грошового об≥гу, внасл≥док чого к≥льк≥сть на¤вних неповноц≥нних грошей в об≥гу перевищуЇ потребу в них. що й викликаЇ зростанн¤ загального р≥вн¤ ц≥н. ѕров≥дним чинником ≥нфл¤ц≥њ Ї зростанн¤ грошовоњ маси. ѕроте ≥нфл¤ц≥¤ з'¤вл¤Їтьс¤ лише тод≥, коли темпи зростанн¤ грошовоњ маси випереджають не т≥льки темпи зменшенн¤ швидкост≥ об≥гу грошовоњ одиниц≥, а й темпи зростанн¤ сусп≥льного продукту, реал≥зац≥ю ¤кого й обслуговуЇ грошова маса... |
|
| «авантажити - √рош≥ |
21 Kb |
