“ехнолог≥¤ збер≥ганн¤ ≥ переробки продукц≥њ рослинництва

19. ≥льк≥сний ≥ ¤к≥сний обл≥к зерна п≥д час збер≥ганн¤
ќбл≥к св≥жоз≥браного зерна ≥ спостереженн¤ за ним. «а показниками вологост≥ та засм≥ченост≥ зерна, ¤ке надходить в≥д комбайн≥в, визначають технолог≥ю його подальшоњ обробки, обчислюють суму списанн¤ втрат внасл≥док зм≥ни маси зерна п≥сл¤ суш≥нн¤ та очищенн¤. “ому в м≥ру надходженн¤ на т≥к в≥д кожноњ парт≥њ зерна в≥дбирають зразки, анал≥зують њх на м≥сц≥, а зразки особливо ц≥нного нас≥нного зерна в≥дправл¤ють на анал≥з до нас≥ннЇвоњ ≥нспекц≥њ...
«авантажити - ≥льк≥сний ≥ ¤к≥сний обл≥к зерна п≥д час збер≥ганн¤	139 Kb

20. Ѕудова зерносховищ ≥ розрахунок њх м≥сткост≥
«ерно можна збер≥гати прот¤гом тривалого часу лише у типових сховищах, вимоги до ¤ких зумовлен≥ особливост¤ми зерна та нас≥нн¤. ѕрим≥щенн¤ зерносховищ повинн≥ бути сухими, чистими, добре вентильованими, непроникними дл¤ птах≥в, гризун≥в, г≥дро- ≥ тепло≥зольованими. ѓх внутр≥шнЇ плануванн¤ маЇ забезпечувати зручний доступ до зерна дл¤ спостереженн¤ за його станом, а також можлив≥сть повноњ механ≥зац≥њ трудом≥стких процес≥в п≥д час збер≥ганн¤ зерна...
«авантажити - Ѕудова зерносховищ ≥ розрахунок њх м≥сткост≥	192 Kb

21. “ехнолог≥чна характеристика зерна пшениц≥. ѕ≥дготовка помельних сум≥шей
“оварна ≥ технолог≥чна ц≥нн≥сть зерна мТ¤коњ пшениц≥ визначаЇтьс¤ його силою Ч хл≥бопекарськими ¤кост¤ми одержаного з нього борошна, зумовленими поЇднанн¤м б≥лково-протењназного ≥ вуглеводно-ам≥лазного комплекс≥в...
«авантажити - “ехнолог≥чна характеристика зерна пшениц≥. ѕ≥дготовка помельних сум≥шей	187 Kb
22. ¬изначенн¤ вм≥сту ендосперму та виходу борошна методом розмелюванн¤ зерна мТ¤коњ пшениц≥
–озмелюванн¤ зерна. ƒл¤ оц≥нки технолог≥чних ¤костей зерна мТ¤коњ пшениц≥ використовують борошно в≥д односортового помелу, вих≥д борошна 70 % на вальцьових лабораторних млинах ћЋ”-202 Ѕюлер (Ўвейцар≥¤) (рис. 19) ≥ на млинах типу Q—-109 чи ћЋ¬”-1...
«авантажити - ¬изначенн¤ вм≥сту ендосперму та виходу борошна методом розмелюванн¤ зерна мТ¤коњ пшениц≥	218 Kb
23. ќц≥нка ¤кост≥ борошна
ƒл¤ оц≥нки ¤кост≥ борошна проби в≥дбирають м≥шковим щупом з кожного м≥шка, ¤кщо в парт≥њ не б≥льше 5 м≥шк≥в, ≥ не менш н≥ж з 5 м≥шк≥в у парт≥њ в≥д 6 до 10 м≥шк≥в. « великих парт≥й борошна дл¤ одержанн¤ середнього зразка проби в≥дбирають не менш н≥ж з 5 % загальноњ к≥лькост≥ м≥шк≥в. ѕроби оц≥нюють спочатку органолептично за однор≥дн≥стю. якщо встановлено однор≥дн≥сть, проби обТЇднують, складають у чисту тару разом з карткою анал≥зу ≥з зазначенн¤м маси парт≥њ, назви млина та ≥нших даних...
«авантажити - ќц≥нка ¤кост≥ борошна	15 Kb
24. ¬изначенн¤ ф≥зичних властивостей т≥ста на валориграф≥
’л≥бопекарськ≥ ¤кост≥ борошна можна визначити ≥ за ф≥зичними властивост¤ми т≥ста, ¤к≥ характеризують стан його вуглеводно-ам≥лазного комплексу. ќдним ≥з прилад≥в, призначених дл¤ таких досл≥джень, Ї валориграф (рис. 21). «а його допомогою вим≥рюють ≥ реЇструють на д≥аграм≥ зм≥ну опору т≥ста при зам≥шуванн≥ прот¤гом певного часу...
«авантажити - ¬изначенн¤ ф≥зичних властивостей т≥ста на валориграф≥	219 Kb
25. ¬изначенн¤ вм≥сту крохмалю
«ернов≥ злаков≥ належать до крохмалонос≥њв. ¬ ендосперм≥ зерн≥вок крохмаль Ї запасною речовиною. ќсобливо багато крохмалю в борошнистих зернах рису, кукурудзи (понад 80 %). ” зерн≥ р≥зних культур неоднаков≥ сп≥вв≥дношенн¤ компонент≥в крохмалю (ам≥лози та ам≥лопектину), щ≥льн≥сть, здатн≥сть оцукрюватись, клейстеризуватись тощо. ” процес≥ дозр≥ванн¤ зерна зм≥нюЇтьс¤ щ≥льн≥сть крохмалю та ≥нш≥ його властивост≥. …ого складов≥ Ч пол≥сахариди р≥зн¤тьс¤ будовою ≥ властивост¤ми: ам≥лоза маЇ молекул¤рну масу (до 100 тис.), меншу, н≥ж ам≥лопектин (до 1 млн), легкорозчинна, маЇ меншу щ≥льн≥сть. ” крохмал≥ б≥льшост≥ зерен м≥ститьс¤ в≥д 10 до 30 % ам≥лози та 70 Ц 90 % ам≥лопектину. јм≥лопектин, зосереджений у зовн≥шн≥х частинах крохмальних зерен, у гар¤ч≥й вод≥ утворюЇ клейстер. «начну частину крохмалю одержують ≥з зерен зернових злакових...
«авантажити - ¬изначенн¤ вм≥сту крохмалю	10 Kb
26. Ћабораторна пробна вип≥чка
’л≥бопекарськ≥ ¤кост≥ борошна б≥льш достов≥рно можна визначити за пробною вип≥чкою. « борошна вищого, першого ≥ другого сорт≥в готують т≥сто дл¤ пробноњ вип≥чки, ¤ка повинна м≥стити 960 г сухоњ речовини, 15 г сол≥ та 30 г пресованих др≥ждж≥в. ≥льк≥сть борошна ћб (г) дл¤ пробноњ вип≥чки визначають за табл. 37 або обчислюють за формулою...
«авантажити - Ћабораторна пробна вип≥чка	117 Kb
27. ќц≥нка ¤кост≥ печеного хл≥ба
¬ипечений хл≥б збер≥гають у шаф≥ до наступного дн¤, запоб≥гаючи його в≥дпот≥ванню та висиханню. як≥сть хл≥ба оц≥нюють не ран≥ш ¤к через 4 год п≥сл¤ вип≥канн¤ ≥ не п≥зн≥ш ¤к через 24 год. ¬изначають масу, обТЇм формових хл≥бц≥в, формост≥йк≥сть череневого хл≥ба, обТЇмний вих≥д на 100 г борошна, смак, запах, на¤вн≥сть хрускоту. р≥м того, оц≥нюють симетричн≥сть за череневим хл≥бцем, кол≥р ≥ стан мТ¤куша та скорини, еластичн≥сть ≥ порист≥сть мТ¤куша. ¬изначенн¤ обТЇмноњ маси хл≥ба з розрахунку на 100 г борошна з волог≥стю 14,5 %. ¬икористовують прилад, ¤кий складаЇтьс¤ з металевого цил≥ндра, що обертаЇтьс¤ навколо ос≥, вставленоњ в ¤щику. ƒно ¤щика маЇ вигл¤д л≥йки з отвором, що закриваЇтьс¤ засл≥нкою. ÷ил≥ндр заповнюють до крањв др≥бним нас≥нн¤м проса, льону, р≥паку, прос≥¤ним на ситах з отворами, мм: верхн≥м Ч 2,2, нижн≥м Ч 1,2. ¬икористовують фракц≥ю проходу кр≥зь верхнЇ сито. Ќадлишок нас≥нн¤ з верху цил≥ндра зн≥мають л≥н≥йкою в ¤щик, а пот≥м, в≥дкриваючи засл≥нку, видал¤ють...
«авантажити - ќц≥нка ¤кост≥ печеного хл≥ба	10 Kb