“ехнолог≥¤ виробництва продукц≥њ тваринництва

13. ѕеретравн≥сть корм≥в
‘ерментативн≥ процеси, що в≥дбуваютьс¤ у травному канал≥, характеризують ¤к≥сний б≥к травленн¤. ƒл¤ орган≥зац≥њ год≥вл≥ тварин важлив≥ший к≥льк≥сний б≥к, ¤кий показуЇ, наск≥льки поживн≥ речовини використовуютьс¤ в орган≥зм≥. ƒл¤ цього провод¤ть спец≥альн≥ досл≥ди на тваринах, анал≥зують к≥нцев≥ результати перетравленн¤ за к≥льк≥стю речовин, що затрималис¤ в орган≥зм≥. ѕеретравн≥сть поживних речовин корму (ѕѕ–) визначають за р≥зницею м≥ж к≥льк≥стю спожитих однойменних речовин у корм≥ (ѕ– корму) ≥ вид≥лених...
«авантажити - ѕеретравн≥сть корм≥в	167 Kb

14. ќц≥нка енергетичноњ поживност≥ корм≥в
≈нергетична поживн≥сть Ч це здатн≥сть корму забезпечувати потребу тварин в енерг≥њ, вона Ї одним ≥з найважлив≥ших показник≥в його поживноњ ц≥нност≥. ѕродуктивн≥сть, роботоздатн≥сть тварин, ≥нтенсивн≥сть росту молодн¤ку значною м≥рою залежать в≥д р≥вн¤ споживанн¤ енерг≥њ в рац≥он≥...
«авантажити - ќц≥нка енергетичноњ поживност≥ корм≥в	1249 Kb

15. орми та њх характеристика
ормами називають продукти рослинного ≥ тваринного походженн¤ та промислового синтезу, ¤к≥ м≥ст¤ть поживн≥ речовини в засвоюван≥й форм≥, негативно не впливають на здоровТ¤ тварин та ¤к≥сть одержуваноњ продукц≥њ. ƒл¤ кожного виду корму характерн≥ певн≥ ф≥зичн≥ й х≥м≥чн≥ ознаки, що визначають його поњданн¤ та д≥Їтичн≥ властивост≥. ѕродукти, ¤к≥ м≥ст¤ть шк≥длив≥ дом≥шки, можна використовувати ¤к корми п≥сл¤ њхнього знешкодженн¤ з гарант≥Їю збереженн¤ здоровТ¤ тварин ≥ ¤кост≥ продукц≥њ, ¤ку споживаЇ людина...
«авантажити - орми та њх характеристика	3 Kb
16. ласиф≥кац≥¤ корм≥в
ласиф≥кац≥¤ корм≥в Ч це групуванн¤ њх за походженн¤м, вм≥стом енерг≥њ й кл≥тковини в одиниц≥ маси корму, за ф≥зичним станом та ≥н. «а походженн¤м корми под≥л¤ють на рослинн≥, тваринн≥, комб≥корми, м≥неральн≥, синтетичн≥ препарати, б≥олог≥чно активн≥ добавђки, харчов≥ в≥дходи...
«авантажити - ласиф≥кац≥¤ корм≥в_1	552 Kb
«авантажити - ласиф≥кац≥¤ корм≥в_2	319 Kb
17. ‘актори, що впливають на склад ≥ поживн≥сть корм≥в
орми, ¤к≥ використовують у год≥вл≥ с≥льськогосподарських тварин, р≥зн¤тьс¤ ¤к за х≥м≥чним складом, так ≥ за поживн≥стю. ѕричому, м≥нлив≥сть у склад≥ й поживност≥ одного ≥ того самого виду корму спостер≥гаЇтьс¤ нав≥ть в умовах одного господарства й залежить в≥д ірунтово-кл≥матичних умов, агротехн≥ки, способу збиранн¤, умов збер≥ганн¤, технолог≥њ п≥дготовки до згодовуванн¤ тощо...
«авантажити - ‘актори, що впливають на склад ≥ поживн≥сть корм≥в	254 Kb
18. Ќормуванн¤ год≥вл≥ с≥льськогосподарських тварин
ѕри орган≥зац≥њ год≥вл≥ користуютьс¤ нормами, розробленими науковими установами дл¤ р≥зних вид≥в ≥ в≥кових груп тварин. Ќорма год≥вл≥ Ч це потреба орган≥зму в енерг≥њ, поживних ≥ б≥олог≥чно активних речовинах, зумовлена живою масою, продуктивн≥стю, ф≥з≥олог≥чним станом, господарським використанн¤м та особливост¤-ми утриманн¤...
«авантажити - Ќормуванн¤ год≥вл≥ с≥льськогосподарських тварин	355 Kb
19. «наченн¤ великоњ рогатоњ худоби та њњ б≥олог≥чн≥ особливост≥
—котарство Ї пров≥дною галуззю тваринництва. „астка його товарноњ продукц≥њ в загальн≥й вартост≥ продукц≥њ тваринництва ста-новить понад 63 %. ¬≥д великоњ рогатоњ худоби одержують ц≥нн≥ й незам≥нн≥ продукти харчуванн¤ Ч молоко та ¤ловичину...
«авантажити - «наченн¤ великоњ рогатоњ худоби та њњ б≥олог≥чн≥ особливост≥	5 Kb
20. —учасний стан ≥ тенденц≥њ розвитку скотарства
Ќайб≥льш поширеним видом с≥льськогосподарських тварин у св≥т≥ Ї велика рогата худоба. —таном на 1999 р. њњ погол≥вТ¤ становило 1 338 201 тис. ≥ пор≥вн¤но з 1989 Ц 1991 р. зросло на 44,3 млн. ќсновна к≥льк≥сть худоби розм≥щена на јмериканському та јз≥атському континентах (68,9 %). ” св≥т≥ чотири крањни, ¤к≥ мають найб≥льш значну к≥льк≥сть великоњ рогатоњ худоби (≤нд≥¤ Ч 214 877 тис. гол≥в, Ѕразил≥¤ Ч 163 470, итай Ч 107 586, —Ўј Ч 98 522 тис. гол≥в)...
«авантажити - —учасний стан ≥ тенденц≥њ розвитку скотарства	4 Kb
21. ћолочна продуктивн≥сть кор≥в
’≥м≥чний склад молока. ћолоко Ч це складна б≥олог≥чна р≥дина, що виробл¤Їтьс¤ молочною залозою самок ссавц≥в. ¬оно Ї незам≥нним кормом дл¤ новонароджених тварин ≥ ц≥нним продуктом харчуванн¤ дл¤ людини. —клад молока непост≥йний ≥ залежить в≥д породи тварин, пер≥оду лактац≥њ, р≥вн¤ год≥вл≥, сезону року, техн≥ки доњнн¤ тощо. ќсновними компонентами його Ї жир, б≥лки, молочний цукор (лактоза), м≥неральн≥ речовини, в≥там≥ни (табл. 18)...
«авантажити - ћолочна продуктивн≥сть кор≥в	126 Kb
22. ќсновн≥ породи худоби та њх використанн¤
” св≥т≥ нал≥чуЇтьс¤ близько тис¤ч≥ пор≥д, але найб≥льшого поширенн¤ набули 250. “ривал≥сть ≥снуванн¤ породи залежить в≥д того, наск≥льки вона в≥дпов≥даЇ попиту людини...
«авантажити - ќсновн≥ породи худоби та њх використанн¤	2294 Kb
23. ѕлем≥нна робота у скотарств≥
ѕлем≥нна робота в скотарств≥ спр¤мована на п≥двищенн¤ молочноњ та мТ¤сноњ продуктивност≥, пол≥пшенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ й зниженн¤ њњ соб≥вартост≥. ќсновними елементами плем≥нноњ роботи Ї в≥дб≥р, п≥дб≥р, методи розведенн¤, техн≥ка в≥дтворенн¤, спр¤моване вирощуванн¤ молодн¤ку, зоотехн≥чний та плем≥нний обл≥к. ¬ удосконаленн≥ плем≥нних ≥ продуктивних ¤костей тварин вир≥шальне значенн¤ маЇ в≥дб≥р...
«авантажити - ѕлем≥нна робота у скотарств≥	18 Kb
24. ќснови в≥дтворенн¤ стада
¬иробництво молока ≥ мТ¤са передус≥м залежить в≥д оптимальноњ структури стада та правильноњ орган≥зац≥њ в≥дтворенн¤. ѕ≥д структурою стада розум≥ють сп≥вв≥дношенн¤ у в≥дсотках статевих ≥ в≥кових груп тварин. ” стад≥ повинн≥ бути так≥ групи: корови, нетел≥, телиц≥ старш≥ року ≥ до року, бички старш≥ року й до року та група тварин на в≥дгод≥вл≥...
[7] [6] [5] [4] «авантажити - ќснови в≥дтворенн¤ стада	46 Kb