ќсновними складовими технолог≥њ коз≥вництва Ї в≥дтворенн¤ стада, год≥вл¤ та утриманн¤ тварин. “ехнолог≥чний процес ірунтуЇтьс¤ на законом≥рност¤х в≥дтворенн¤ к≥з ¤к виробничому вт≥ленн≥ законом≥рностей онтогенезу тварин...

6 Kb

           Ќародногосподарське значенн¤ птах≥вництва визначаЇтьс¤ його можлив≥стю постачати ц≥нн≥ продукти харчуванн¤ Ч ¤йц¤ ≥ мТ¤со, ¤к≥ характеризуютьс¤ високою поживн≥стю, в≥дм≥нними д≥Їтичними ≥ смаковими ¤кост¤ми. ” кур¤чому ¤йц≥ м≥ститьс¤ 34,4 % сухоњ речовини, де на протењн припадаЇ 12,1 %, л≥п≥ди Ч 10,5, вуглеводи Ч 0,9, м≥неральн≥ речовини Ч 10,9 %. ƒо складу протењну ¤йц¤ вход¤ть ус≥ незам≥нн≥ ам≥нокислоти в найспри¤тлив≥шому сп≥вв≥дношенн≥ дл¤ п≥дтриманн¤ життЇвих процес≥в орган≥зму людини. ѕеретравн≥сть його становить 97 Ц 98 %...

6 Kb

           Ќа сучасному етап≥ розвитку птах≥вництва зд≥йснено перех≥д в≥д використанн¤ м≥жпородних пом≥сей до м≥жл≥н≥йних г≥брид≥в, ≥з ч≥тко вираженим гетерозисом за основними господарсько корисними ознаками. «араз основою виробництва мТ¤са птиц≥ ≥ ¤Їць Ї г≥бридна птиц¤, ¤ка характеризуЇтьс¤ вищим приростом живоњ маси, високою несуч≥стю, кращими ≥нкубац≥йними ¤кост¤ми ¤Їць ≥ потребуЇ менших витрат корм≥в...

6 Kb

           ” св≥т≥ нал≥чуЇтьс¤ понад 100 пор≥д курей. «а ≥снуючою класиф≥кац≥Їю вс≥ породи под≥л¤ютьс¤ на ¤Їчн≥, мТ¤со-¤Їчн≥ та мТ¤сн≥.
           ќсновною господарсько корисною ознакою ¤Їчних курей Ї висока несуч≥сть ≥ невелика маса т≥ла.  ури цих пор≥д характеризуютьс¤ ранньою статевою зр≥л≥стю й здатн≥стю до тривалоњ безперервноњ продуктивност≥...

214 Kb

          ƒл¤ комплектуванн¤ батьк≥вського стада б≥льш≥сть птахофабрик завоз¤ть ремонтний молодн¤к у 17-тижневому в≥ц≥ ≥з спец≥ал≥зованих господарств, а де¤к≥ Ч одноденних г≥бридних курочок безпосередньо з племрепродуктор≥в. ‘ерми господарств ≥з р≥зною формою власност≥ одержують г≥бридних курочок ≥з м≥жгосподарських ≥нкубаторно-птах≥вницьких п≥дприЇмств...

2325 Kb

           ” туш≥ бройлер≥в м≥ститьс¤, %: б≥лка Ч 19 Ц 23 (у б≥лих мТ¤зах його вм≥ст дос¤гаЇ 21 Ц 25 %), жиру Ч 5 Ц 15, золи Ч 0,8 Ц 1,1. Ѕ≥лок мТ¤са бройлер≥в багатий на вс≥ незам≥нн≥ ам≥нокислоти, в тому числ≥ триптофан, мет≥он≥н, л≥зин. ¬≥дносно триптофану до оксипрол≥ну мТ¤со бройлер≥в переважаЇ мТ¤со ≥нших с≥льськогосподарських тварин. ≈нергетичн≥сть (калор≥йн≥сть) 100 г мТ¤са бройлер≥в становить 754 Ц 963 кƒж (180 Ц 230 ккал) ≥ в основному визначаЇтьс¤ вм≥стом жиру. Ѕ≥олог≥чна ц≥нн≥сть п≥дшк≥рного жиру бройлер≥в характеризуЇтьс¤ п≥двищеним вм≥стом у його склад≥ незам≥нних жирних кислот (л≥нолева, л≥ноленова, арах≥донова) та пол≥ненасичених жирних кислот. «агальний р≥вень останн≥х у грудних мТ¤зах дос¤гаЇ 70 %, мТ¤зах к≥нц≥вок Ч 60, а в мТ¤с≥ загального обвалюванн¤ Ч 60 Ц 65 %...

1099 Kb

           –озведенн¤ качок Ч важливе джерело одержанн¤ пташиного мТ¤са, особливо в умовах ≥нтенсивного виробництва. ¬исока ефек-тивн≥сть њх розведенн¤ ірунтуЇтьс¤ на використанн≥ ц≥нних б≥олог≥чних особливостей птиц≥ цього виду. ћолодн¤к качок характеризуЇтьс¤ скоросп≥л≥стю ≥ високою ≥нтенсивн≥стю росту. ¬ 7-тижневому в≥ц≥ жива маса г≥бридних качен¤т становить 3,2 Ц 3,4 кг, а початкова маса за цей пер≥од зростаЇ б≥льш ¤к у 60 раз≥в при витратах корму на 1 кг приросту 2,8 Ц 3,0 кг ≥ середньодобових приростах 64 Ц 68 г...

563 Kb

            —еред багатьох вид≥в с≥льськогосподарськоњ птиц≥ ≥ндики найб≥льш≥ за розм≥рами. ∆ива маса статевозр≥лих самок дос¤гаЇ 8 Ц 10, самц≥в 15 Ц 18 кг. ¬≥д одн≥Їњ самки за р≥к можна виростити 90 Ц 100 ≥н-дичен¤т ≥ одержати 400 Ц 500 кг мТ¤са у жив≥й мас≥. ≤ндичен¤та швидко ростуть, що даЇ можлив≥сть одержати у 13 Ц 17-тижневому в≥ц≥ тушку масою 4 Ц 4,5 кг при заб≥йному виход≥ 80 Ц 85 % ≥ витратах корму на 1 кг приросту 3 Ц 3,5 кг. ≤ндички характеризуютьс¤ добрими в≥дтворними ¤кост¤ми. ѕочинаючи в≥дкладати ¤йц¤ у 8 Ц 8,5-м≥с¤чному в≥ц≥, вони ≥нтенсивно несутьс¤ прот¤гом шести м≥с¤ц≥в ≥ за цей пер≥од њхн¤ продуктивн≥сть дос¤гаЇ 110 Ц 120 ¤Їць. ” них активно про¤вл¤Їтьс¤ ≥нстинкт насиджуванн¤. ќсоблив≥стю ≥ндик≥в Ї р≥зка статева р≥зниц¤ в ≥нтенсивност≥ росту молодн¤ку, тому самок ≥ самц≥в на мТ¤со бажано вирощувати окремо...

607 Kb

63. ¬иробництво мТ¤са гусей

           ќдним ≥з джерел зб≥льшенн¤ виробництва мТ¤са птиц≥ Ї розведенн¤ гусей, мТ¤со ¤ких характеризуЇтьс¤ високими смаковими ¤кост¤ми. ” мТ¤с≥ молодн¤ку гусей м≥ститьс¤: води Ч 73 Ц 75 %, б≥лка Ч 18 Ц 18,8, жиру Ч 5,3 Ц 7,3, м≥неральних речовин Ч 1 Ц 1,16 %. «а вм≥стом жиру в прирост≥ маси двом≥с¤чн≥ гусен¤та набагато переважають бройлер≥в та качен¤т. ѕор≥вн¤но з ≥ншими с≥льськогосподарськими тваринами гус¤чий жир маЇ низьку точку топленн¤ (26 Ц 34 ∞—), що Ї основним показником його харчовоњ ц≥нност≥. ¬≥д гусей одержують велику печ≥нку (до 0,5 Ц 1,5 кг), ≥з ¤коњ виготовл¤ють дел≥катесн≥ страви, а пух ≥ п≥рТ¤ використовують у легк≥й про-мисловост≥. ¬они мають густе ≥ щ≥льне оперенн¤, в результат≥ чого можуть переносити зниженн¤ температури до Ц 25 Е Ц 30 ∞—. √уси Ч п≥зньосп≥ла птиц¤. —татевозр≥лими при звичайних умовах утри-манн¤ вони стають у 34 Ц 44-тижневому в≥ц≥. Ќа мТ¤со њх доц≥льно вирощувати до 8 Ц 9 тижн≥в. ƒл¤ гусей характерно п≥двищенн¤ несучост≥ до 3 Ц 4-р≥чного в≥ку щор≥чно на 15 Ц 20 %. “ому з метою в≥дтворенн¤ њх використовують 3 Ц 4 роки, кожного року поповнюючи стадо молодн¤ком т≥льки на 25 Ц 30 %...

398 Kb